Ігор таки потрапив на концерт «Жадан та Собаки» — його фото стояло на сцені поруч із улюбленим гуртом. Пісню «Троєщина» вони виконали для нього та всіх полеглих захисників.
Є події, які важко описати словами. Є моменти, коли здається, що між світом живих і світом тих, кого ми втратили, стирається тонка межа. Саме так було того вечора в Калуші, на концерті гурту «Жадан та Собаки».
Ігор дуже любив їхню музику. Особливо пісню «Троєщина». Перед кожним виїздом він усміхався й казав побратимам:
Все буде добре, бо я хрещений в церкві на Троєщині.
Він мріяв побувати на їхньому концерті. І ми зробили все, щоб ця мрія здійснилася — по-своєму, по-нашому.
Ми привезли його велику фотографію й викупили окреме місце в першому ряду. Так, ніби Ігор сидів поруч із нами. Так, ніби він просто вийшов на хвилину й зараз повернеться.
Коли концерт почався, люди підійшли ближче до сцени, і портрет Ігоря опинився позаду натовпу. І тоді сталося те, що назавжди залишиться в нашій пам’яті. Один із музикантів підійшов, взяв фото Ігоря в руки — і поставив прямо на сцені. У світлі прожекторів. Поруч із гуртом, який він так любив. У тому місці, де він мав би стояти сам.
А перед виконанням «Троєщина» Сергій Жадан сказав кілька теплих слів про Ігоря. Про його шлях. Про його силу. І про всіх наших захисників, які віддали життя за Україну. Цю пісню вони виконали для нього.
Після концерту ми зустрілися з командою гурту. Поспілкувалися. Вони підписали фото Ігоря, подарували символіку, говорили щиро, по-людськи. Це була зустріч, у якій не було формальностей — тільки вдячність, пам’ять і тепло.
Ми дякуємо Сергію Жадану за його слова. Дякуємо всій команді «Жадан та Собаки» за підтримку й людяність. Дякуємо Калушу — маленькому, але дуже світлому місту.
Того вечора Ігор був із нами. І ми це відчули.
Можна не пояснювати, що саме. Достатньо запалити свічку або написати одне речення.
Ваша свічка горить
Свічку запалено
