Футбол був частиною його життя. Він завжди стежив за виступами збірної України та київського «Динамо». Навіть на фронті знаходив можливість дізнатися результати матчів, обговорити гру, порадіти перемозі або пережити поразку разом з друзями.
Збірна України приїхала до боснійської Зеніци на один із найважливіших матчів відбору до Євро-2024. Для команди це був шанс продовжити боротьбу за мрію. Для тисяч українських уболівальників — можливість підтримати свою країну далеко від дому.
Для нас ця поїздка означала дещо більше.
Ми їхали на матч пам'яті Ігоря.
Футбол був частиною його життя. Він завжди стежив за виступами збірної України та київського «Динамо». Навіть на фронті знаходив можливість дізнатися результати матчів, обговорити гру, порадіти перемозі або пережити поразку разом з друзями.
На трибунах стадіону в Зеніці поруч із українськими прапорами з'явився і прапор зі слоном — символом Ігоря. Поруч був його портрет.
Здавалося, що він знову повернувся на футбольний сектор.
З самого ранку місто було наповнене українськими кольорами. На вулицях зустрічалися люди з різних куточків України та Європи. Незнайомі люди віталися словами «Слава Україні», обіймалися, знайомилися, розповідали свої історії.
У повітрі відчувалося щось більше, ніж просто очікування футбольного матчу.
Коли ми розгорнули прапор зі слоном та портретом Ігоря, до нас підходили вболівальники. Багато хто питав про нього, висловлював співчуття та слова підтримки. У такі моменти ставало зрозуміло, наскільки тісно переплелися футбол і війна в житті сучасної України.
Бо саме завдяки таким воїнам, як Ігор, збірна України могла виходити на поле під синьо-жовтим прапором.
Матч розпочався непросто. Господарі відкрили рахунок, і трибуни вибухнули радістю. Українському сектору довелося чекати свого моменту.
Та ніхто не втрачав віри.
І коли наприкінці зустрічі українці здійснили неймовірний камбек, забивши двічі за кілька хвилин, сектор вибухнув емоціями. Люди обіймалися, плакали, кричали від радості.
Можна не пояснювати, що саме. Достатньо запалити свічку або написати одне речення.
Світло памʼяті горить
Ваше імʼя залишиться поряд
Ваша свічка горить
Свічку запалено